В Україні, як і в багатьох інших країнах, ввели карантин. На цей період вжиті відповідні заходи для запобігання поширення коронавірусу COVID-19.

І це не може не турбувати студентів. Що ж робити молоді, щоб допомогти собі нейтралізувати напругу, негативні емоції? Що робити, щоб допомогти собі пережити паніку?

Під час епідемії дотримуйтесь основних запобіжних заходів для захисту від коронавірусної інфекції. Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.

Намагайтеся не блокувати свої почуття.

Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж. «Відключити почуття» означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може зрости. Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає «викручуватися» від необхідності постійно тримати почуття під контролем.

Що робити, якщо тривога «зашкалює»?

Завдяки Інтернету і соцмережам події, що відбуваються на інших регіонах, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.

Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося соціальній тривозі.

Опанувати прояви такої тривоги допоможе «інформаційна гігієна». Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшить кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.

Оберіть надійні джерела інформації, яким можна довіряти.

Не звертайте увагу на тих, хто сіє паніку, розповсюджує неправдиву інформацію, фейки.

Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення: спорт, будь-які види творчості, прогулянки на свіжому повітрі в малолюдних місцях, читання книжок, на які давно не було часу, новинки кіно, просто відпочинок, тощо.

Головне – щоб у цей час вас ніхто не турбував і ви могли розслабитися на самоті.

Сон. Фізичні навантаження. Регулярна здорова їжа. Задоволення.

Усі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.

Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годин) сон піднімає настрій, зміцнює пам’ять і знижує больові відчуття.

Автор популярної книги «У пастці депресії. Як подолати тривожність і радіти життю» Алекс Корб пояснює, як під впливом сильного або тривалого стресу порушується робота мозку і формується «низхідна спіраль» депресії.

«Зменшити ефект стрес-факторів можна по-різному: фізичною активністю, ухваленням рішень, поліпшенням гігієни сну, споживанням екологічно чистих продуктів, проявом почуття подяки по відношенню до оточуючих і розвитком соціальних зав’язків», – зазначає він.

Бонусом під час карантину може стати додатковий час для читання і навчання.

Частіше згадуйте приємні моменти

Приємні спогади підвищують вироблення серотоніну («гормону гарного настрою» і «гормону щастя»). Отже, намагайтеся згадувати перед сном приємні події з життя або просто подумайте про приємні емоції, що з ними пов'язані.

У такий період особливо корисною є дихальна гімнастика та м’язова релаксація.

Глибоке дихання та усунення м’язового напруження допомагають організму припинити виділяти гормон стресу та почати розслаблятися.

Пропоную такі вправи: 

- «глибокий вдих носом, затрималися, і -повільно, через тоненьку щілинку між губами – видих. Продовжуйте, поки не відчуєте, що в тілі стало спокійніше (від 5 до 15 разів).

- «глибокий вдих (рахуйте: 1-2-3), затримка дихання\напруження м’язів (1-2-3), глибокий видих (1-2-3), не дихаємо\розслабляємось (1-2-3)». Виконуйте цю вправу протягом декількох хвилин і ви помітите зміни свого емоційного стану.

Після закінчення вправи, при бажанні, можна випити склянку води

Фокус на позитиві. Спробуйте використовувати «щоденник позитивних дій» – щовечора називайте собі 10 позитивних речей, з якими ви зустрілись упродовж дня. Вони можуть бути незначними, але вони повинні бути. Тобто ми вчимо мозок думати позитивно та фокусуватись на доброму.

Карантин – річ, звичайно, несподівана. Але цей час дистанційної роботи та навчання можна використати не тільки для захисту здоров’я, а ще й для тренування навички планування справ. Якщо Ви маєте змогу залишитись вдома, завершіть справи, які вже давно відкладали.

Бережіть себе!